Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) kraken tor Серпухов наркотики

Это было лето, когда каждый день был как будто создан для безумных приключений и смелых решений. Я так хотел выбраться из той дыры, которую называют унылым институтом, и найти что-то, что заставит меня чувствовать себя живым. И тогда, я услышал о закладках, которые могут полностью изменить твоё сознание.

Я решил, что все это стоит попробовать, ведь что я потеряю? Ну вот и стал я шаровым – наркоманом, который гоняется за новыми ощущениями и незабываемыми впечатлениями. Мой путь начался с испарителя, который стал моим верным спутником. Этот девайс был моим проводником в мир, где я мог позабыть о своих проблемах и стать настоящим центром внимания.

Но чтобы самому делать закладки, нужно было разрулить с теркой – фальшивым рецептом от врача. Я знал, что это опасно, но рискуя своей жизнью, я искал выход из этой унылой рутины, чтобы наконец почувствовать себя настоящим мэйнстрим-рэпером. Вот как-то раз я смог справиться с этим заданием и получил свой планчик – порошок, который ворвался в мою жизнь как никакое другое наркотическое вещество.

Захотелось мне вдохнуть глубже, раскумариться и открыть двери в мир, который необычен и самобытен. Марихуана стала для меня неотъемлемой частью моей жизни – она заполнила пустоту, которая скрывалась за маской образованного студента.

Но, к сожалению, подобное состояние слишком долго не длилось. Через какое-то время я столкнулся с ломкой – моё тело требовало все больше и больше наркотического кайфа. Я стал просто рабом своих влечений и потерял свою собственную волю.

Но самым главным моим ошибкой было то, что я использовал наркотики как побег от реальности. Они не помогли мне ничего изменить и лишь усугубили мою ситуацию.

Итак, ребята, я хочу сказать вам, что наркотики не путь к свободе и успеху, а лишь маска, которая скрывает нашу настоящую сущность. Они только временно облегчают боль, но не решают проблему. Так что давайте не следовать моему пути, а искать более конструктивные способы справиться с жизненными трудностями.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.